В Україні можуть суттєво змінитися правила роботи з боржниками. Верховна Рада України підтримала у другому читанні законопроєкт №14005, який передбачає запуск цифрової системи примусового стягнення заборгованостей. Фактично це означає, що уникати виконання рішень суду стане значно складніше.
Нововведення базується на автоматизованому обміні інформацією між виконавцями, банківськими установами, нотаріусами та державними реєстрами. Якщо раніше процедура збору даних займала тижні й давала боржникам час вивести кошти або переоформити майно, то після впровадження системи ці процеси відбуватимуться майже миттєво після набрання чинності судовим рішенням.
У межах нової моделі виконавці отримають повний цифровий доступ до фінансових і майнових активів боржника. Інформація про рахунки, нерухомість чи транспортні засоби буде доступна в кілька кліків, а арешт коштів накладатиметься без затримок. Це значно ускладнить будь-які спроби приховати активи.
Окрему увагу приділено питанню житла. Закон дозволяє вилучення єдиного об’єкта нерухомості лише у випадках, коли сума боргу перевищує 50 мінімальних зарплат — наразі це понад 432 тисячі гривень. Тобто через невеликі борги, наприклад за комунальні послуги чи штрафи, житло втратити не можна.
Водночас ризики для боржників істотно зростають. Потрапляння до Єдиного реєстру боржників означатиме посилений фінансовий контроль: нотаріуси зможуть блокувати угоди з майном, банки — перевіряти клієнтів перед проведенням значних операцій, а депозити більше не гарантуватимуть недоторканності коштів. Після завершення строку вкладу гроші можуть автоматично спрямувати на погашення боргу.
Складною може стати й ситуація із заблокованими рахунками. У разі накладення арешту на всі картки людина ризикує залишитися без доступу до власних коштів навіть для погашення боргу. У таких випадках доведеться використовувати готівку та оплачувати заборгованість через касу.
Водночас закон передбачає низку винятків. Зокрема, єдине житло військовослужбовців не підлягатиме вилученню під час воєнного стану та протягом року після його завершення — незалежно від розміру боргу. Для мешканців тимчасово окупованих територій і зон бойових дій передбачене скасування арештів за комунальні борги, хоча самі зобов’язання залишаються чинними.
Очікується, що після остаточного підписання закону президентом нова система запрацює протягом 2–3 місяців.
