В Україні змінюються підходи до примусового стягнення заборгованості — парламент підтримав законопроєкт №14005 у другому читанні, який передбачає повну цифровізацію цього процесу. Йдеться про створення автоматизованої системи, де обмін інформацією між виконавцями, банками, нотаріусами та державними реєстрами відбуватиметься в електронному форматі та без затримок.
Головна новація — швидкість реагування. Якщо раніше процедура могла тривати тижнями через паперову бюрократію та поштові пересилання, то тепер накладення арешту на кошти відбуватиметься практично одразу. Електронні запити надсилатимуться одночасно до всіх банківських установ, а також перевірятимуться державні бази даних щодо нерухомості та транспортних засобів.
Присутність особи у Єдиному реєстрі боржників матиме суттєві наслідки. Зокрема, нотаріуси не зможуть проводити жодні операції з майном такого громадянина. Банківські установи, у свою чергу, зобов’язані перевіряти клієнтів перед важливими фінансовими діями. Якщо рахунок перебуває під арештом, наприклад, продовжити депозит буде неможливо, а після завершення строку кошти можуть бути списані автоматично.
Водночас законодавці передбачили певні соціальні запобіжники. Єдине житло боржника залишатиметься недоторканним, поки сума боргу не перевищить 50 мінімальних зарплат. Станом на зараз це понад 430 тисяч гривень. Для військовослужбовців діє додатковий захист: їхнє житло не підлягає вилученню протягом воєнного стану та ще рік після його завершення. Окремо врегульовано ситуацію для мешканців окупованих територій або зон активних бойових дій — вони зможуть зняти арешти за комунальні борги, хоча самі зобов’язання залишаються чинними.
Очікується, що система почне працювати через кілька місяців після підписання закону президентом. Перевірити свою фінансову історію можна буде безкоштовно — через Єдиний реєстр боржників або застосунок «Дія».
Запровадження цифрової моделі стягнення боргів має суттєво скоротити строки процедур і зробити їх більш прозорими. Водночас нові правила стимулюватимуть боржників відповідальніше ставитися до своїх зобов’язань. Держава, у свою чергу, намагається поєднати ефективність фінансового контролю із захистом соціально вразливих категорій населення.
