Підприємницьке середовище столиці за час повномасштабної війни продемонструвало значну гнучкість і здатність підлаштовуватися під нові реалії. Водночас говорити про повноцінне економічне відновлення наразі не доводиться — ринок перебуває у стані стриманого виживання. Серед ключових проблем залишаються безпекові ризики, скорочення споживчого попиту, нестача працівників через мобілізацію та непослідовні кроки держави.
Таку оцінку в ефірі телеканалу «Апостроф» озвучив доктор економічних наук і ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко. Він підкреслив, що підприємці змогли адаптуватися до складних умов, однак кількість викликів залишається надзвичайно великою.
За словами експерта, першим і головним фактором є війна, яка суттєво знизила попит на товари й послуги. Другий — регулярні ракетні удари, що створюють небезпеку для працівників і призводять до хронічного стресу. Третім важливим чинником є державна політика, яка в кризових умовах інколи посилює податковий тиск на бізнес, ускладнюючи його діяльність. Додатково на ситуацію впливає мобілізація, що зменшує кадровий потенціал компаній.
Савченко також наголосив, що економічна стабільність значною мірою залежить від міжнародної допомоги. Йдеться не про інвестиції, а передусім про фінансування бюджетного дефіциту. Завдяки цьому держава може виплачувати зарплати працівникам бюджетної сфери, а ці кошти частково повертаються в економіку через споживання.
Водночас спостерігається перекіс: у державному секторі рівень доходів часто перевищує приватний, навіть у збиткових структурах. Це створює додаткове навантаження на бізнес, який працює в умовах обмежених ресурсів.
Після падіння економіки у перший рік великої війни приблизно на третину ситуація дещо стабілізувалася. Сьогодні підприємства здебільшого утримують свої позиції: відкриваються нові компанії, але повільно, а загальне зростання становить лише кілька відсотків і не перекриває попередніх втрат. Фактично сформувався умовний баланс — бізнес одночасно закривається і з’являється знову, демонструючи мінімальну позитивну динаміку.
Окремою проблемою залишається фіскальний тиск. Великі компанії, за словами експерта, особливо страждають від податків на землю та нерухомість. Навіть у випадках, коли активи зруйновані внаслідок бойових дій, підприємства змушені сплачувати відповідні платежі, що викликає значне невдоволення серед бізнесу.
Додаткову невизначеність створюють рішення влади. Частина з них має позитивний ефект, зокрема програми стимулювання споживання, однак ризики запровадження нових податків чи перевірок зберігаються. Це ускладнює планування і стримує розвиток.
Експерт також звернув увагу на глобальний контекст, зазначивши, що нинішній період характеризується нестабільністю управлінських рішень у багатьох країнах. Водночас він переконаний, що з часом попит на раціональних і професійних політиків зростатиме, що може позитивно вплинути на економічні процеси.
