Попри несподівану стійкість української економіки під час великої війни, наступні роки залишатимуться складними. Про це розповідають економісти Олена Білан з Dragon Capital, Віталій Ваврищук з ICU, та заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук для Forbes.
На конференції «Гроші для перемоги» Олена Білан зазначила, що український бізнес і країна досягли значного розвитку за роки війни, перевершивши очікування. Віталій Ваврищук додав, що попри фінансову невизначеність та проблеми з енергетикою, вдалося уникнути гіперінфляції та банківської кризи. Однак підвищення податків неминуче, попереджають експерти.
Ключові економічні досягнення під час війни
Одним із головних досягнень України є забезпечення експорту морем, зауважила Олена Білан із Dragon Capital. Це допомогло розв’язувати проблеми на західному кордоні та збільшити експорт, зменшивши логістичні витрати й дозволивши відновити виробничий потенціал, зокрема, експорт руди, який наземним шляхом був невигідним.
Віталій Ваврищук з ICU наголосив, що в Україні не буде банківської кризи, що забезпечить безперервність фінансових операцій для бізнесу та населення. Також він зазначив, що валютної кризи не передбачається, хоча країні доведеться пережити помірну керовану девальвацію. За три місяці весни курс долара зріс на 2,5 грн, до 40,5 грн/$. Це призвело до перегляду прогнозів щодо курсу на кінець року: ICU підвищила свій прогноз до 42,3 грн/$, а Dragon Capital — до 42 грн/$.
Ваврищук позитивно оцінив рішення НБУ про поступову девальвацію, зазначивши, що вона не створює незручностей для бізнесу та населення. Він також вказав, що Україні вдалося уникнути гіперінфляції. За підсумками квітня річна інфляція становила 3,2%, а до кінця року очікується її зростання до 6,4% за прогнозом ICU та до 7,6% за прогнозом Dragon Capital.
Ваврищук підкреслив, що, всупереч великому дефіциту платіжного балансу, торгівлі та бюджету, ці проблеми не були гострими завдяки фінансовій допомозі партнерів. Хоча існує питання щодо розміру цієї допомоги, Україна впевнена у підтримці своїх партнерів.
Які виклики стоять перед українською економікою далі
Один з головних викликів цього року пов’язаний з виборами в США, оскільки невідомо, якою буде політика нового президента щодо України, зазначила Олена Білан із Dragon Capital. Вона підкреслила, що без підтримки партнерів фінансувати війну буде неможливо.
Сергій Ніколайчук із Нацбанку вказав, що наступного року обсяг фінансової підтримки від партнерів буде меншим. Якщо цього року очікується надходження $37,9 млрд, то наступного року прогнозується лише $25,1 млрд.
Для покриття дефіциту НБУ прогнозує, що українська економіка підвищуватиме свою самодостатність. У разі негативного сценарію міжнародні партнери можуть збільшити допомогу.
Згідно з меморандумом України з МВФ, передбачена не тільки допомога фонду, а й інших західних партнерів. У документі розглядаються декілька сценаріїв: базовий передбачає загальну допомогу у $115 млрд у 2023–2027 роках, а негативний – $140 млрд.
Ніколайчук наголосив, що навіть за негативним сценарієм допомоги буде недостатньо для покриття всіх видатків бюджету, тож підвищення податків неминуче. Це підтвердили та Білан, і Ваврищук. Ваврищук додав, що навіть після підписання мирного договору Україна не зможе різко зменшити військові видатки, оскільки доведеться тримати велику армію на кордоні.
Ніколайчук зазначив, що точні параметри підвищення податків поки не відомі, але зазвичай ПДВ найшвидше впливає на збільшення цін. Варіант друку гривні в Нацбанку не підтримують, розглядаючи його як захід останньої надії.
Білан наголосила на проблемі розподілу ресурсів всередині країни, зазначивши, що уряд має зберігати баланс між потребами армії та економіки. Вона підкреслила, що важливо, щоб ключові працівники підприємств не були мобілізовані, забезпечуючи таким чином як роботу бізнесу, так і ресурси для ЗСУ.
Ваврищук підсумував, що Україна має перейти на систему, за якої кожен зробити свій внесок у перемогу – через підвищення податків, оплату за бронювання чи службу в Силах оборони.
Як додатковий бонус, всі три спікери згадали можливість отримання частини заморожених російських активів. Перспективи цього стануть зрозумілішими після саміту G7, який відбудеться 13–15 червня.
Раніше стало відомо, що навіть попри різку критику, яка спрямовувалась на нинішнє керівництво Національного банку України з боку колишньої голови Валерії Гонтаревої, відзначається, що найбільш значущою помилкою була признана саме стратегічна орієнтація її команди.